Словник української мови у 20 томах

виковуваний

ВИКО́ВУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до вико́вувати.

Залізні паркани, виковувані львівськими майстрами за особливими, часто унікальними зразками, високо поціновуються шанувальниками художнього кування (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. виковуваний — вико́вуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови