виколотий

ВИ́КОЛОТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́колоти.

Багатьох із тих, хто звільняв із тюрми Всеслава, було страчено, багатьом були виколоті очі (з наук. літ.);

// ви́колото, безос. пред.

На шиї в нього висіла на ланцюжку підкова, а на руці було виколото серце, пробите стрілою (В. Нестайко).

Значення в інших словниках

1. виколотий — ви́колотий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. виколотий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виколоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виколотий — ВИ́КОЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́колоти. Багато з тих, хто звільняв з тюрми Всеслава, було страчено, багатьом були виколоті очі (Іст. УРСР, І, 1953, 72).  Словник української мови в 11 томах