викрадення

ВИ́КРАДЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́красти.

Кароль Ганський, дізнавшись стороною про залицяння Мнішека до молодої корчмарки та всю історію з її викраденням, поспішив натякнути на це Евеліні (Н. Рибак);

Коли почув [Сафарбей] про підступну подвійну зраду Гаміда, про викрадення воєводиних дітей, ще нижче опустив плечі (В. Малик).

Значення в інших словниках

1. викрадення — ви́крадення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. викрадення — [викрадеин':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. викрадення — -я, с. Дія за знач. викрасти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. викрадення — ВИ́КРАДЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́красти. Кароль Ганський, дізнавшись стороною про залицяння Мнішека до молодої корчмарки та всю історію з її викраденням, поспішив натякнути на це Евеліні (Рибак, Помилка.., 1956, 180).  Словник української мови в 11 томах