викрашений
ВИ́КРАШЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до ви́красити 1.
Вся сторона, що від сонця, горіла рожевим світом, – здавалося, вона була викрашена такою краскою (Панас Мирний);
В білого імператорового коня хвіст і грива викрашені були перською хною під багрець (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)