викресаний
ВИ́КРЕСАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́кресати.
Тіснота, галас, лайка, гуркіт возів, і знову чорна дорога в гори, блискання іскор, викресаних підковами, клекіт копит (О. Гончар);
* Образно. Іскра викресаної волі жевріла дужче, дужче... (І. Багряний);
// ви́кресано, безос. пред.
Вогонь було викресано з великими труднощами: кремінь зовсім відсирів (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)