вилежуватися
ВИЛЕ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ЛЕЖАТИСЯ, жуся, жишся, док.
1. Довго лежати після сну, лежати відпочиваючи або хворіючи.
Ранок був тихий, але холодненький, так гарно було вилежуватись на м'якому сіні (І. Нечуй-Левицький);
В дорозі на гарячку захворіла [Лашка] й довго вилежувалася в старого шляхтича (Іван Ле);
Попереду вічність – спіть, вилежуйтесь на канапах і диванах (В. Дрозд).
2. Лежачи протягом певного часу, набувати нових якостей.
На лавці і лише на лавці сідали гості, вилежувалися яблука й груші (М. Ю. Тарновський);
Льон, розстелений у липні і на початку серпня, швидко вилежується і дає волокно найкращої якості (з газ.);
Вапняному тісту перед уживанням дають вилежатися два-три тижні (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)