вилив
ВИ́ЛИВ, у, ч.
1. Витікання, виливання якої-небудь рідини або рідкої маси.
Магма, що виливається через щілини, переважно буває плинною (рухомою), і тому під час виливів не утворюються вулканічні конуси (з наук. літ.).
2. перен. Висловлення, вираження почуттів.
Я розповів знайомому власну любовну трагедію. Ви розумієте – мій біль безугавно шукав виливу (Ірина Вільде);
Думки крутяться в моїй голові роєм, зчеплюються поміж себе, потребують виливу, отож я можу позбутися їх тільки так – у розмові на папері (Валерій Шевчук).
3. діал. Повінь.
Побудовані були кашиці (загати).., щоб охоронити село від виливу (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)