вилуговувати

ВИЛУГО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛУГУВАТИ, ую, уєш, ВИ́ЛУЖИТИ, жу, жиш, док., що.

1. хім. Добувати за допомогою рідини розчинювану в ній складову частину якоїсь твердої речовини, маси.

Кислотні опади вилуговують із ґрунтів елементи життя за рахунок іонно-обмінних реакцій (з наук.-попул. літ.);

Спечену масу подрібнюють і вилуговують водою, алюмінат натрію при цьому переходить у розчин (з наук. літ.).

2. Те саме, що вимива́ти 2.

Потрапляючи в товщу гірських порід, води вилуговують мінерали (з наук. літ.);

Донні джерела вилуговували сіль із мулу та виносили її в озера (із журн.).

3. Піддавати що-небудь дії лугу (див. луг²).

Звичайні шампуні й гелі містять небезпечні для здоров'я речовини, що вилуговують шкіру й волосся (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вилуговувати — вилуго́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вилуговувати — -ую, -уєш, недок., заст. Вимивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вилуговувати — ВИЛУГО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛУГУВАТИ і ВИ́ЛУЖИТИ, ужу, ужиш, док., перех. 1. Добувати за допомогою води або певних розчинів з твердих речовин якусь їх складову частину, що розчиняється в цій рідині. 2. Піддавати що-небудь дії лугу.  Словник української мови в 11 томах