Словник української мови у 20 томах

вимагачка

ВИМАГА́ЧКА, и, ж.

Жін. до вимага́ч.

Зі слів Надії виходило, що вона має друзів із кримінальним минулим, готових покарати кожного, на кого вимагачка вкаже пальцем (із журн.);

Вимагачку було затримано працівниками райвідділу міліції при одержанні хабара (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вимагачка — вимага́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. вимагачка — -и. Жін. до вимагач.  Великий тлумачний словник сучасної мови