вимазуватися
ВИМА́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́МАЗАТИСЯ, ажуся, ажешся; наказ. сп. ажся; док.
1. Мазати себе чим-небудь.
Характер оцих птахів дід знав – качка, мовляв, уже здалеку чує запах людини. Тож він цілий вимазувався багном, забродив на зорі в очеретяні заводі і, сховавшись по шию, накривав голову плетінкою в рясці (П. Козланюк);
На Щедрий вечір парубки обирають найвеселішого хлопця та перевдягають його у Меланку, всі інші одягаються у ведмедя, козу, журавля, цигана, циганку, діда, чорта, вимазуються сажею, роблять собі вуса, бороди (із журн.).
2. розм. Забруднюватися чим-небудь.
Гладкошерсті собаки майже не вимазуються на вулиці під час прогулянки (із журн.);
Нині автовласнику легше заплатити за заміну мастила в майстерні, аніж по лікоть вимазуватися ним самому (з газ.);
Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний).
3. тільки недок. Пас. до вима́зувати.
Житла болград-алденської культури мали переважно овальну форму, розмірами вони не перевищували 60 квадратних метрів, підлога та сходи вимазувалися глиною (з наук. літ.);
Перед випіканням пирогів форма ретельно вимазується жиром (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)