вимаршировувати

ВИМАРШИРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МАРШИРУВАТИ, ую, уєш, док.

1. тільки недок. Старанно марширувати.

Гетьман замахнувся іграшковою булавою, картинно здіймаючи над Києвом коня, а неподалік од нього .. вимаршировувала сотня жаб'ячо-зелених німців і, щоб хоч трохи зігрітися, горланила дурну пісеньку (П. Загребельний);

Діти стежили за взводом солдатів, за їхньою муштрою, і собі вимаршировували на ґанку (із журн.);

Військові браво вимаршировували майданом, ішли монолітом, усі як один (з газ.).

2. тільки док. Маршируючи, залишати місце перебування (про військових).

Кілька вояків увійшло й закликало голосно, що компанія вимарширує зараз на егзецирку [військові тренування] за місто, та хто ще там не готовий? (О. Кобилянська);

– Третiй райх дозволить i... заставить! – рiзко процiдив Фiшер i стрункiше звичного, з усiєю пошаною до своєї особи, вимарширував iз квартири Рунге (М. Стельмах).