вимолочений
ВИ́МОЛОЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́молотити.
Поки глибока осінь настала, то у нас уже увесь хліб вимолочений був (Панас Мирний);
Соняшники вже зрізані, вимолочені дрючком або качалкою (Є. Гуцало);
// у знач. прикм. Позбавлений зерна, насіння і т. ін. унаслідок вимолочування.
Він узяв з купи соломи вимолочений колосок і глянув на нього (О. Донченко);
* У порівн. Вона [Югина] ще не розуміє всього, що трапилось, ще внутрішній острах морозом пробігає по спині, але вже знає, що Дмитро, її Дмитро, невіддільний від неї, що без нього опустіло б її серце, як порожній вимолочений колос (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)