вимордовування
ВИМОРДО́ВУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. вимордо́вувати.
Підтвердженням штучного характеру голодомору 1932–1933 рр. і навмисного використання його як інструменту вимордовування українських селян є продемонстрована сталінським тоталітарним режимом спроможність “контролювати голод” (з наук. літ.);
Полишені на себе, безпритульні дітлахи вдавалися до вимордовування тварин (з газ.);
Постійні позаурочні робочі години з часом перетворилися на справжнє вимордовування працівників, і ті заявили свій рішучий протест (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)