вимоїна
ВИМО́ЇНА, и, ж.
Те саме, що вими́вина.
Вода була висока і неспокійна, ніби відчула силу скинути важку, набридлу кригу; то тут, то там чорніли страшні вимоїни чи ополонки (Василь Шевчук);
Внаслідок руйнівної діяльності тимчасових водних потоків утворюються вимоїни, яри, балки, а постійні водотоки формують різні за шириною і глибиною річкові долини (з навч. літ.);
Поява невеликої вимоїни свідчить про те, що розпочався процес ерозії – руйнування поверхні водними потоками (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)