вимірковувати
ВИМІРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МІРКУВАТИ, ую, уєш, док., що і без дод.
Після роздумів знаходити якесь рішення, надумувати щось.
Вони обговорювали результат – галасливо, збуджено, вимірковували, як краще розпочати перевірку своєї кількарічної роботи, кому це доручити... (Ю. Мушкетик);
Як виміркував [Василь], так і зробив (І. Франко);
На ґанок вийшов літній кремезний чолов'яга, .. уклонився громаді, став говорити. – Отак і ми, мовляв, як оце ви: міркували та й виміркували: немає іншого порятунку, як тільки одбиватись од козаків (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)