вим'яста
ВИ́М'ЯСТА, прикм.
Яка має велике вим'я.
Марта .. присідає біля вим'ястої Калини [корови], і тугі струмочки то дзвінко б'ються в клепки дійниці, то глухо спінюють надоєне молоко (М. Стельмах);
Увечері повільною ходою поверталися з паші вим'ясті корови, пережовуючи на ходу соковиту траву з конюшиною, мотали головами і час від часу перекликалися протяжним “му-у-у” (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)