виноторговець

ВИНОТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ч.

Торговець вином.

Виноторговець з Угорщини заїхав з пробками [пробами] вина (Г. Хоткевич);

Стук дверей прокотився по будинку, наче гуркіт грому, і кожна кімната верхнього поверху, і кожна бочка внизу, в льоху виноторговця, відгукнулася на нього різноголосою луною (із журн.).

Значення в інших словниках

1. виноторговець — виноторго́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. виноторговець — і виноторгівець, -вця, ч. Торговець вином.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виноторговець — ВИНОТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ч. Торговець вином.  Словник української мови в 11 томах