Словник української мови у 20 томах

виокремити

ВИ́ОКРЕМИТИ див. виокре́млювати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. виокремити — ви́окре́мити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виокремити — див. виокремлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виокремити — ВИДІЛЯ́ТИ (зосереджувати увагу на комусь-чомусь, робити помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИ, УВИРА́ЗНЮВАТИ, ВИПИНА́ТИ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИ рідше; ВІДТІ́НЮВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ (робити помітнішим, виразнішим що-небудь). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. виокремити — ВИОКРЕ́МИТИ див. виокре́млювати.  Словник української мови в 11 томах