випадення
ВИ́ПАДЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́пасти¹ 1, 2.
Давно минулися жахливі історії про недбалих акушерів, брудні палати та випадення зубів у породіль (із журн.);
Близько 4,5–5 мільярдів років тому при поступовому охолодженні атмосфери нижче 100 °С відбулася конденсація водяної пари, а відтак випадення опадів і виникнення первинного океану (з наук.-попул. літ.);
Плутоній майже не мігрує в ґрунті, залишаючись на місці випадення з радіоактивної хмари (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)