випаровування
ВИПАРО́ВУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. випаро́вувати 1 і стан за знач. випаро́вуватися 1.
Постоявши трохи, вона все ще вагаючись і прислухаючись до невиразних звуків, ступила кілька кроків далі, зайшла в густі потоки випаровування з келиха і, затаївши навіть дихання, знову стала (М. Івченко);
Швидкість випаровування зростає зі зростанням температури (з навч. літ.);
Випаровування води і обмін газами між рослиною і довкіллям здійснюються завдяки дифузії (з навч. літ.);
Водяна пара потрапляє в повітря завдяки випаровуванню з поверхні морів, рік, озер і боліт (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)