випередження
ВИ́ПЕРЕДЖЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́передити.
Забігання вперед, випередження подій, так само, як і тупцювання на місці, однаково небезпечні (із журн.);
Кожен банк, який займається продажем інвестиційних монет, активно готує перелік своїх пропозицій заздалегідь, орієнтуючись на випередження очікуваного попиту (із журн.);
Аби досягти економічного і політичного прориву, ми маємо працювати на випередження (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)