випередки
ВИ́ПЕРЕДКИ, ів, мн., рідко.
Гін, гонитва, перегони.
Умова була така, що батько од'їде дві верстви, махне біля верстового стовпа шапкою, і тоді починаються випередки (М. Кропивницький);
Розпочинається, на перший погляд, дуже цікава гра у схованки та випередки. Поки міліціонер не дійшов до вагона, потрібно реалізувати свій товар (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)