Словник української мови у 20 томах

випестування

ВИПЕ́СТУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. випе́стувати.

Губернатор Нечуй-Каховський втішався грою музикантів, займався власною бібліотекою, колекцією мінералів, випестуванням саду (із журн.);

Пропаганда здорового способу життя взагалі й випестування любові до книги зокрема є тими ідеями, які на даному етапі розвитку держави можуть згуртувати націю (із журн.);

Історія фестивалю “Азовські вітрила”, заснованого з метою пошуку талановитих дітей України, виховання, випестування майбутніх зірок української естради, розпочалась на славетному острові Хортиця (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)