Словник української мови у 20 томах

виплавлення

ВИ́ПЛАВЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́плавити.

Технічні знання й навички необхідні у розвідуванні та видобутку руди, первинному виплавленні металу, отриманні штучних сплавів із визначеними якостями (з наук.-попул. літ.);

В епоху бронзи та міді вогонь використовували не лише для обігрівання житла, а й для виплавлення металу з руди (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)