виплавлення
ВИ́ПЛАВЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́плавити.
Технічні знання й навички необхідні у розвідуванні та видобутку руди, первинному виплавленні металу, отриманні штучних сплавів із визначеними якостями (з наук.-попул. літ.);
В епоху бронзи та міді вогонь використовували не лише для обігрівання житла, а й для виплавлення металу з руди (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)