Словник української мови у 20 томах

виплатний

ВИПЛАТНИ́Й, а́, е́.

Стос. до виплати, пов'язаний із нею.

[Віганд (гучним проникливим голосом):] Та сьогодні ж виплатний день у Дрейсігерів (Леся Українка);

Виплатна відомість;

Виплатна сума.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. виплатний — виплатни́й прикметник  Орфографічний словник української мови