випливання
ВИПЛИВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. виплива́ти 1, 2, 4.
Час плавання в ластах, на автономних підводних засобах руху для виплати погодинної винагороди обчислюється з моменту занурення водолаза під воду до моменту випливання його на поверхню води (з мови документів);
Саме погляд на цінний папір як на майно та випливання з права власності зобов'язальних прав є суттєвою відмінністю принципів континентального права від англосаксонського, яке розглядає цінний папір у першу чергу як зобов'язання (з наук. літ.);
У натуральному численні логіки висловлювань установлюється відношення вивідності, тобто логічного випливання певних наслідків із заданих засновків (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)