виповненість
ВИ́ПОВНЕНІСТЬ, ності, ж.
Стан і властивість за знач. ви́повнитися.
Жилавий тридцятилітній мужчина .. вражав уже самим тільки лицем. Блідість, за якою вгадувалась яскрава виповненість молодими соками, відтінялася густою шовковистою поростю (Г. Колісник);
Вести селекцію горіхів на виповненість слід обов'язково, але так, щоб між шкаралупою та ядром був певний простір, достатній для зручного видалення ядра (з наук. літ.);
Характерною для композитора А. Філіпенка є виповненість його творів змістом (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)