виполонити

ВИ́ПОЛОНИТИ, ню, ниш, док., кого, що, рідко.

1. Взяти в полон усіх або багатьох.

2. Знищити всіх або багатьох.

– Чіпка людей порізав... усю Хоменкову сім'ю виполонив! (Панас Мирний);

Устав рід на рід, коліно на коліно, розпочали січу душогубну, .. вибили народу чимало, вигубили цілі роди, виполонили цілі коліна (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. виполонити — ви́полонити дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. виполонити — -ню, -ниш, док., перех., рідко. 1》 Взяти в полон усіх чи багатьох. 2》 Знищити всіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виполонити — ВИ́ПОЛОНИТИ, ню, ниш, док., перех., рідко. 1. Взяти в полон усіх або багатьох. 2. Знищити всіх або багатьох. — Чіпка людей порізав… усю Хоменкову сім’ю виполонив! (Мирний, II, 1954, 299).  Словник української мови в 11 томах
4. виполонити — Ви́полонити, -ню, -ниш гл. 1) Взять всѣхъ въ плѣнъ. 2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву. Мир. ХРВ. 41.  Словник української мови Грінченка