випоювати

ВИПО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПОЇТИ, ою, оїш, док., кого і без прям. дод.

Вигодовувати молоком, пійлом (тварин).

Знав [Марко] усі звички [корів], ще телятами випоював, випасав на лузі (К. Гордієнко);

– А як ліпше робити, – безжально запитала Варвара, виводячи культпрацівника на слизьке, – чи випоювати теля з вимені, чи годувати його молоком з рук? (І. Волошин);

Якщо лоша залишається без матері, його випоюють свіжонадоєним коров'ячим молоком (з наук. літ.);

// Вигодовувати, поїти (дитину).

Не той батько, мати, хто народив, а той, хто випоїв, вигодував, добра навчив (з народної творчості);

* У порівн. Це був молодий лейтенантик з таким рожевим лицем, наче його все життя випоювали парним молоком (А. Дімаров).

Значення в інших словниках

1. випоювати — випо́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. випоювати — -юю, -юєш, недок., випоїти, -ою, -оїш, док., перех. Вигодовувати молоком, пійлом (тварин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випоювати — ВИПО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПОЇТИ, ою, оїш, док., перех. Вигодовувати молоком, пійлом (тварин). — А як ліпше робити, — безжально запитала Варвара, виводячи культпрацівника на слизьке, — чи випоювати теля з вимені, чи годувати його молоком з рук? (Вол.  Словник української мови в 11 томах