виправдний

ВИПРАВДНИ́Й, а́, е́.

Те саме, що випра́вдувальний.

В його [писаря] в книгах і в бумагах є всі виправдні документи (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. виправдний — виправдни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. виправдний — -а, -е. Те саме, що виправдувальний. Виправдний вирок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виправдний — Випра́вдний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. виправдний — ВИПРАВДНИ́Й, а́, е́. Те саме, що випра́вдувальний. В його [писаря] в книгах і в бумагах є всі виправдні документи (Н.-Лев., II, 1956, 166).  Словник української мови в 11 томах