Словник української мови у 20 томах

випробовування

ВИПРОБО́ВУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. випробо́вувати.

І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Нелегкі випробовування випали на долю цієї жінки – мудрої, доброї, а часом і жорстокої (Б. Лепкий);

Маю бажання допомагати вам будувати й провести випробовування батискафа (М. Циба);

Над експериментальною партією локомотивів проводились реостатні випробовування за серійною програмою (з наук. літ.).

(1) Випробо́вування (випро́бування, ви́пробування) на мі́цність – перевіряння можливостей кого-, чого-небудь або стійкості до певного впливу на когось – щось.

Конкурс читців художньо-естетичного напрямку – випробовування на міцність (із журн.);

Майже всі молоді пари після періоду першої закоханості переживають випробування на міцність своїх почуттів (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. випробовування — випробо́вування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. випробовування — -я, с. Дія за знач. випробовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випробовування — Випробо́вування, ви́пробування  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. випробовування — ВИПРОБО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. випробо́вувати.  Словник української мови в 11 томах