випханий
ВИ́ПХАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́пхати.
Ніч, що вже заходила, спіткала всю сім'ю Балана на дворі, випханою з своєї власної хати (А. Кащенко);
Насильно випхані з погрозами спостерігачі не побоялися заявити про порушення на своїй виборчій дільниці (з газ.);
// ви́пхано, безос. пред.
Боялися його [Гурмана], то й постаралися разом з вiйтом, що його, одинака в матерi, випхано на вiйну, а потому скористали з часу, щоби мене також випхати в iнший бiк (І. Франко);
* Образно. Його стоптано, випхано геть з життя, викреслено (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)