вирубуваний

ВИРУ́БУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до виру́бувати.

Але нині й вони [смерекові ліси] гинуть і вимирають, вирубувані, палені, не можучи відродитися під сокирою чоловіка (М. Грушевський);

Щодо поодиноких “мічених” дерев, то їх вибирають лісники й залишають на вирубуваній ділянці для збереження генофонду, для того, аби птах мав де сісти, звити гніздечко, щоб могли сховатися жучки (із журн.);

// виру́бувано, безос. пред.

Безжально вирубувано кущi троянд на грядках квiтiв (П. Загребельний).