вирізати —
ви́різати дієслово доконаного виду виріза́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
вирізати —
I [вир'ізатие] -р'іжу, -р'іжеиш; нак. -р'іж, -р'іжтеи, док. II [виер'ізатие] -айу, -айеиш, недок.
Орфоепічний словник української мови
вирізати —
I в`ирізатидив. вирізувати. II виріз`ати-аю, -аєш, недок. Те саме, що вирізувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вирізати —
Вирізав прут, а самого ним б’ють. Про того, хто допоміг ворогам зробити шкоду самому собі.
Приповідки або українсько-народня філософія
вирізати —
див. нищити; різати
Словник синонімів Вусика
вирізати —
ВИРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати від чого-небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись), ВИРІЗА́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ВИДАЛЯ́ТИ, ВИРУ́БУВАТИ, ВИРУБА́ТИ, РУБА́ТИ (рубаючи, ріжучи, звалювати з кореня на якій-небудь ділянці кущі, дерева, ліс). — Док.
Словник синонімів української мови