висиджування

ВИСИ́ДЖУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. виси́джувати.

Скінчилась довга, як безвість, дорога в тряских поштових каретах, стомлююче висиджування на станціях, кружіння перед очима сумних краєвидів, від чого можна втратити здоровий глузд... (Б. Левін);

Перед закінченням періоду несучості у гусок проявляється інстинкт висиджування (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. висиджування — виси́джування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. висиджування — -я, с. Дія за знач. висиджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висиджування — ВИСИ́ДЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виси́джувати. Перед закінченням періоду несучості у гусок з’являється інстинкт висиджування (Колг. Укр., 6, 1958, 29).  Словник української мови в 11 томах