висиджуватися
ВИСИ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СИДІТИСЯ, джуся, дишся, док.
1. Довго сидіти де-небудь.
– Ану, Бороше, вип'ємо? Хай там жінка вирюмається, а вражий син у чорній висидиться (Панас Мирний).
2. Те саме, що відси́джуватися.
– Хоча мене й тягне на мури, та без Сулими я брами не покину. – Так велів Сулима! – невідь-чому перейшов на крик Кирпа, і голос його зірвався. – І не патякай, коли тобі велить старшина! Ану хутчіше ворушися, нічого висиджуватися в затишку! (В. Чемерис);
– Ти б уже перестав тут висиджуватися. У домі все валиться... (Валерій Шевчук).
3. тільки недок. Пас. до виси́джувати 2.
* Образно. Приспособив [пристосував] цей кінський інкубатор і, дивись тобі, через три тижні висиджуються лошата, і то – всяких мастей (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)