висилюватися
ВИСИ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, ВИСИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́СИЛИТИСЯ, люся, лишся, док., рідко.
1. Знесилюватися, виснажуватися.
Іти було дуже тяжко. Вітер далі стих, але мороз був тяжкий. Круки [прізвище селян] висилювалися з останнього (М. Грушевський);
Я подивився на його виснажене обличчя, сухі руки й запалі сухотні груди – і мені стало шкода, що він так висилюється (Олесь Досвітній);
Рідко з воріт виходив Мирон Данилович бо, промерзаючи, надто висилювався в марних мандрівках (В. Барка).
2. тільки недок. Пас. до виси́лювати.
Дівча на очах у знеможених горем батьків висилювалося хворобою, марніло, тануло, немов віск (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)