високогуманний
ВИСОКОГУМА́ННИЙ, а, е.
Який відзначається особливою людяністю, гуманізмом.
Одну й другу поему [“Сон” і “Кавказ” Т. Шевченка] треба вважати творами переважно ліричними та оцінювати їх значення .. мірою вилитого в них високогуманного чуття (І. Франко);
Народне звичаєве право виробило високогуманний звичай: передусім починали оранку в сиріт та вдів (з наук.-попул. літ.);
Медична етика – це вчення про роль моральних засад у діяльності медичних працівників, про їх високогуманне ставлення до людини як необхідну умову успішного лікування хворого (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)