високозабезпечений

ВИСОКОЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ, а, е.

Який характеризується високим рівнем забезпеченості ким-, чим-небудь.

Сорт озимої пшениці, стійкий до вилягання та хвороб, підходить для вирощування в умовах зрошення та на високозабезпечених добривами ґрунтах (із журн.);

// Який має високу матеріальну забезпеченість.

Страхування, призначене для високозабезпечених громадян, відзначалося кращими сервісними умовами, переважно за рахунок використання медичних закладів недержавного сектору (з наук. літ.).