високоморальність
ВИСОКОМОРА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до високомора́льний.
Справедливість, істина, високоморальність, краса вартісні самі по собі, а не тільки з огляду корисності для життя (з наук.-попул. літ.);
Високоморальність та високодуховність війська – запорука могутності і багатства держави (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)