високоповажний
ВИСОКОПОВА́ЖНИЙ, а, е.
Те саме, що високошано́вний.
– Княгине моя, золото моє! – каже їй Гвинтовка. – Привітай же моїх гостей щирим словом і ласкою. От моя сестра з дочкою; от мій зять; а ось високоповажний пан Шрам із сином (П. Куліш);
Я певен, що високоповажний пан Казановський запише весь свій маєток своїй жінці... (Г. Хоткевич);
– Я хочу запевнити вас, що ми – ми, румунська інтелігенція, – дуже шануємо високоповажного доктора Гальванеску (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)