високопреосвященство
ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕ́НСТВО, а, с., у сполуч. із займ. ваше, його, їх (в офіційних текстах – з великої літери).
Титулування архієпископа і митрополита у православній і католицькій церквах, а також форма шанобливого звертання до них.
– Ну, чого ж ти плутаєшся? – сміявся митрополит. – Адже ж Гегель був єретик? – Єретик, ваше високопреосвященство, – потакав Воздвиженський (І. Нечуй-Левицький);
– Такі-то ми християни, ваше високопреосвященство. Де Христос, а де ми? (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)