Словник української мови у 20 томах

високопреосвященство

ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕ́НСТВО, а, с., у сполуч. із займ. ваше, його, їх (в офіційних текстах – з великої літери).

Титулування архієпископа і митрополита у православній і католицькій церквах, а також форма шанобливого звертання до них.

– Ну, чого ж ти плутаєшся? – сміявся митрополит. – Адже ж Гегель був єретик? – Єретик, ваше високопреосвященство, – потакав Воздвиженський (І. Нечуй-Левицький);

– Такі-то ми християни, ваше високопреосвященство. Де Христос, а де ми? (Б. Лепкий).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. високопреосвященство — високопреосвяще́нство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. високопреосвященство — -а, с. Офіційно-шанобливе звертання до архиєпископа, арчбішопа та папського кардинала.  Великий тлумачний словник сучасної мови