високорозвинутий
ВИСОКОРОЗВИ́НУТИЙ, а, е.
Те саме, що високорозви́нений.
Фашистська ніч огорнула Європу.., високорозвинута, культурна нація раптом породжує армію бандитів, убивць (О. Гончар);
Професіоналізм держслужбовців – визначальна риса країн з високорозвинутою демократією (з публіц. літ.);
Високорозвинута інфраструктура дає змогу корпорації виконувати весь комплекс робіт – від проектно-пошукових до здачі об'єктів (залізниць, портів, мостів, аеродромів та ін.) (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)