Словник української мови у 20 томах

високорослий

ВИСОКОРО́СЛИЙ, а, е.

Який має велику висоту або високий зріст.

Вчора зайшов я до театру купити собі білет на Гергарта Гауптмана “Затоплений дзвін” і застав уже біля каси чималий гурт. Я високорослий і, станувши поза перший гурток, – жду (О. Кобилянська);

Високорослі сорти помідорів вирощують кілковим способом (стебла рослин прив'язують до кілків) (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. високорослий — високоро́слий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. високорослий — -а, -е. Високий на зріст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. високорослий — див. високий  Словник синонімів Вусика