високоталановитий
ВИСОКОТАЛАНОВИ́ТИЙ, а, е.
Який має великий талант; надзвичайно талановитий.
Перед очима стоїть постать Миколи Джері, невіддільна від його втілювача на екрані – високоталановитого Амвросія Бучми (з мемуарної літ.);
Виняткову обдарованість видатний український композитор Станіслав Людкевич, очевидно, успадкував від своїх предків, які належали до українського священицького шляхетського роду і були високоталановитими особистостями (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)