Словник української мови у 20 томах

високочутливий

ВИСОКОЧУТЛИ́ВИЙ, а, е.

Здатний відображати певні прояви чого-небудь на високому рівні (про прилади, методи, засоби і т. ін.).

Розроблено методики швидкого і високочутливого виявлення у водах хлоридів та інших галогенів, які можуть викликати корозію металів (з наук. літ.);

Після проведення діагностики зроблено висновок щодо необхідності впровадження високочутливих експрес-методів контролю захворювань, що передаються статевим шляхом (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. високочутливий — високочутли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. високочутливий — -а, -е. Який надзвичайно чутливий, має винятково високу чутливість.  Великий тлумачний словник сучасної мови