Словник української мови у 20 томах

висоли

ВИ́СОЛИ, ів, мн.

Білі плями (солі) на поверхнях із цегли, бруківки та інших матеріалів, які утворюються при порушенні технології мурування або підготовки розчину.

Висоли можуть утворюватися майже на всіх традиційних пористих будівельних матеріалах (цеглі, бетоні, вапняку, штукатурці тощо), але найбільш яскраво вони проявляються на фасадах будинків із червоної цегли (з наук.-техн. літ.);

Висоли погіршують вигляд поверхні і є сигналом про початок руйнування будівельного матеріалу (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)