Словник української мови у 20 томах

виспівуваний

ВИСПІ́ВУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до виспі́вувати 2, 9.

Примітивні [тони пісні], як стогнання або зітхання потомленої душі, а проте виспівувані зовсім не примітивним, а, бачилось, .. інтелігентним голосом (І. Франко);

Хлопець із зацікавленням прислухався до виспівуваних пісень (із журн.);

// виспі́вувано, безос. пред.

Ніхто не здригнувся, ніщо не змінилося, процесія посувалася далі, виспівувано гімни, проказувано молитви (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. виспівуваний — виспі́вуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. виспівуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. ч. до виспівувати 2), 8).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виспівуваний — ВИСПІ́ВУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до виспі́вувати 2, 8. Примітивні [тони пісні], як стогнання або зітхання потомленої душі, а проте виспівувані зовсім не примітивним, а, бачилось,.. інтелігентним голосом (Фр., III, 1950, 87).  Словник української мови в 11 томах