вистромлювати
ВИСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, ВИСТРОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́СТРОМИТИ, млю, миш; мн. ви́стромлять; док., що.
Виставляти що-небудь звідки-небудь або з-за чого-небудь, із-під чогось назовні.
Пси нехотя вистромляли голови в спідню ворітницю й не то ліниво, не то здивовано гавкали (Іван Ле);
Пiд дiвочими чобiтками в молодiй муравi то тут, то там вистромлює свої голiвки первоцвiт (Р. Федорів);
Вистромив дід Іванюта свою сиву голову з-за комина, витяг шию, уважно слухає нову людину (І. Кириленко);
Вистромивши бороду із-під рядна, спить [Іустин] на дивані (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)