вистуджувати
ВИСТУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СТУДИТИ, джу, диш, док., що.
1. Охолоджувати що-небудь, позбавляти тепла.
Вечірні краплини дрібно цюкали Андрієве лице, вистуджували голову (Є. Пашковський);
Коли з топленої хати йде, то вже й дверей не зачиняє, бо, бач, тепло, а того не розсудить, що вистудити хату не довго і в ній холодно буде (Г. Квітка-Основ'яненко);
// Дуючи на гарячу страву, охолоджувати її.
Вона підносила до рота ложку, довго вистуджувала й спостерігала, як Данило втішався гарячим борщем (С. Чорнобривець).
2. перен. Зменшувати, послаблювати силу вияву чиїх-небудь почуттів, поривань; тамувати.
Те саме убожество, позбавляючи людей всяких утіх.., руйнуючи красу їх тіла, веселість їх вдачі, силу їх здоров'я, – швидко вистуджує і любов між ними (І. Франко);
Берегине ви наша: ні горе, ні втрата близьких, ні воєнні вітри не вистудили у вашому люблячому материнському серці доброту й ніжність (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)